Геть Думську площу: про одеські перегини з деколонізацією (колонка редактора)

Перші, більш ніж сміливі, заяви обладміністрації про плани з перейменування одеських вулиць, мене особисто вразили.

Перейменувати Рішельєвську???? Та ви на святе руку підіймаєте!!! Але на Дерибасівську духу не вистачило… Пасаж про те, що вулиця названа на честь не того Дерибаса, не витримує жодної критики. Але зараз не про це, точніше не зовсім про це.

Що робити з Думською площею? Назва явно імперська. Так, можна натягнути сову на глобус і розповісти, що названа вона на честь козацьких пісень, або про Державу Скоропадського згадати. З Дерибасівською вийшло, чому б і тут не спробувати?

А якщо не натягувати? Можна повернути площі назву, дану при її появі — Біржова. Адже сказати, що Думська — зовсім уже усталений топонім, теж не можна.

Біржова — Думська — Бібліотечна — Думська — Біржова — Революції — Комуни — Думська — Комуни — Думська.

Нинішня назва реально боролася за найменшу площу міста. У тієї ж Рішельєвської, в цьому плані, куди менш цікава історія.

Театральна — Рішельєвська — Леніна — Рішельєвська — Леніна — Рішельєвська.

Так, до речі, може це вулиця названа на честь кардинала??? А не нашого Дюка, зовсім. Адже змінивши назву, доведеться і пам'ятник зносити… Якщо що, можу підказати, як цього уникнути. Перетворюємо Дюка на Наполеона, ну або Цезаря, і вуаля! Не дякуйте. Нехай буде заготовлене.

А слідом і Воронцов, і провулок його імені, і палац. Ох, відчуваю, зараз ми докопаємося…

Це я все до чого??? Ідеального рецепта деколонізації немає. Я, наприклад, виступаю за перейменування Пушкінської й знесення всіх пам'ятників поету. Це явний маркер «русского мира». А ось Рішельєвська і Дюк мене не бентежать. Про Воронцова і його спадщину можна дискутувати (і домовитися до геноциду народів Кавказу). Усі ці питання суто суб'єктивні.

Повертаючись до Думської площі. Мене це питання хвилює ще й тому, що визнай суспільство цю назву імперською, як бути з вашим улюбленим, сподіваюся, сайтом. Ми «Думська.net» — у цьому вся наша суть — опозиція до влади, яка засіла на Думській. Незалежно від того, в кому вона персоніфікована.

Найближчі три місяці, протягом яких деколонізацією займатиметься обладміністрація, обіцяють бути цікавими. Мене, якщо що, набагато більше хвилює поява в Одесі вулиці Віталія Гуляєва, полеглого смертю хоробрих командира одеських Лицарів Зимового походу з 28-ї мехбригади, та Олександра Ройтбурда, відомого в усьому світі художника і директора нашого Худмузею. Якщо для Рішельєвської вулиці та Воронцовського провулку виберуть ці імена, я, ймовірно, не буду проти.

Авторка — редакторка «Думської» Алія Замчінська