Бариги, нелегальні ломбарди та онлайн-скупки: як працює ринок краденого в Одесі

Багато потерпілих від крадіжок стикалися з тим, що поліція так і не змогла знайти викрадені речі. «Думська» з'ясувала, як працює тіньовий ринок краденого – від старих «бариг» і нелегальних ломбардів до сучасних онлайн-аукціонів і пунктів скупки, де готові миттєво прийняти майно без документів і питань.

ЯК ПРАЦЮВАЛИ «БАРИГИ» В 90-ТІ ТА 2000-НІ

За словами співробітника карного розшуку, основний канал збуту краденого – професійні перекупники, в кримінальному середовищі відомі як «бариги».

«У 90-ті — на початку 2000-х в Одесі існували цілі клани скупників, в основному на околицях міста. Один з центрів – селище Шевченко («Палермо»), куди наркозалежні приносили вкрадене в обмін на наркотики. Дрібницю потім вивозили в інші області, щоб ускладнити пошук», – каже співробітник карного розшуку.

Більш цінні речі здавали «солідні» злодії – їх скуповували напівлегальні ломбарди біля Привозу. Між злодіями та перекупниками діяли негласні правила: ніхто не видавав один одного міліції. Крім того, скупкою краденого займалися і представники ромської громади, які працювали на Олександрівському проспекті, біля Дерибасівської, Преображенської та Привозу. В кінці 90-х в районі ринку існувала ціла мережа ломбардів, які приймали цінні речі без зайвих питань. Пізніше центром скупки мобільних телефонів став радіоринок на Пересипі.

ЩО ЗМІНИЛОСЯ СЬОГОДНІ

Зараз частина краденого, як і раніше, йде в ломбарди, проте значна частка перепродається через інтернет. Антикваріат і предмети колекціонування нерідко виставляють на спеціалізованих аукціонах і онлайн-майданчиках.

«Думська» вже писала, як вкрадені з Одеського археологічного музею татарські трубки з'явилися на аукціоні «Віоліті».

Унікальні предмети – картини, монети, прикраси – як і раніше продають «адресно», так званим чорним колекціонерам. Іноді саме вони дають злодіям замовлення. Ця сфера залишається закритою, а про більшість епізодів стає відомо лише тоді, коли поліція проводить спецоперації за участю підставних «покупців». Так було, наприклад, у справі про крадіжку картини «Поцілунок Юди», що приписується Караваджо, з Одеського краєзнавчого музею у 2007 році.

ЕКСПЕРИМЕНТ: ЯК ЛЕГКО ПРОДАТИ РІЧ БЕЗ ДОКУМЕНТІВ

«Думська» провела експеримент і спробувала продати в Одесі речі без документів і упаковки.

У першому ломбарді біля Нового ринку пропонуємо продавцеві придбати не новий, але ще пристойний телефон Redmi.

«500 гривень максимум, модель стара, не має попиту», – мигцем поглянувши на мобільний, пропонує чоловічок невизначеного віку, не запитавши ні документів, ні коробки від телефону. При цьому на прилавку лежать аналогічні моделі по 1000–2000 гривень.

На Таїрова в пункті ремонту телефонів той самий апарат у нас погоджуються забрати за 650 грн.

І також не цікавляться ні документами, ні його походженням. Тут же просто при нас хлопець, який ховає себе під капюшоном, продає «на запчастини» за дві тисячі гривень майже новий 11-й айфон без зарядки та коробки. Девайс він нібито знайшов на вулиці, тому не знає пароля до нього. Після невеликого торгу продавець забирає гаджет за 1700 гривень.

У ломбарді біля ринку Южний телефон брати не захотіли, але проявили інтерес до золотого ланцюжка 585 проби вагою близько 200 грамів. Запропонована ціна – 1800 гривень за грам, при реальній вартості лому близько 3500 гривень. При цьому угоду запропонували оформити миттєво, без документів і запитань.

ЯК ПОВИННІ ПРАЦЮВАТИ ЛОМБАРДИ – І ЯК ВОНИ ПРАЦЮЮТЬ НАСПРАВДІ

За законом ломбарди зобов’язані оформлювати документи при скупці будь-яких предметів, перевіряти походження майна і мати ліцензію НБУ. За порушення передбачені серйозні штрафи, а товар без документів можуть вилучити правоохоронці, якщо є кримінальне провадження і підозра, що він крадений.

Однак, за словами власника одеського ломбарду, майже половина закладів працює нелегально.

«Майже половина ломбардів в Україні працює з простроченими або взагалі без ліцензій і документів. «Чорні» ломбарди найчастіше кришує поліція. Якщо середній прибуток офіційного ломбарду становить від 2 до 5 тисяч доларів на місяць, то «чорного» – від 3 до 10 тисяч. Визначити, «білий» чи «чорний» ломбард, непросто, кожному охочому документи не показують, а якщо треба – роздрукують підроблені. Крім того, продавці-оцінювачі навіть офіційних ломбардів часто працюють собі на кишеню, потай від власника скуповуючи та продаючи предмети сумнівного походження», – каже господар ломбарду.

«МЕРТВА» СТАТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ

Стаття 198 КК України передбачає покарання за операції з краденим майном від шести місяців арешту до трьох років позбавлення волі. Однак аналіз реєстру судових рішень показує: ключова проблема в тому, що правоохоронці рідко можуть довести умисел саме на збут. Як наслідок, останній реальний вирок за такими справами в Одесі та області датований 2018 роком, а більшість покарань зводяться до мінімуму – рік або півтора умовно.

Так, в одній зі справ про скупку і перепродаж викрадених телефонів перекупник отримав всього рік умовно. Подібні м’які покарання суди призначають і в інших епізодах за ст. 198. В іншому випадку фігурант, який перепродав завідомо украдені на промринку «7-й кілометр» рюкзаки та сумки, відбувся навіть не умовним строком, а штрафом.

Показовою є й історія з Ізмаїла, де двоє злодіїв систематично викрадали чавунні люки та здавали їх до найближчого пункту прийому металу всього по 140 гривень за штуку. Після затримання зловмисників у кримінальному провадженні опинився і власник металоприймального пункту — у підсумку він також отримав рік умовно.