Одеські розклади: як намагалися розвести депутатів міськради і що з цього вийшло

Спроба тихо перерозподілити най«смачніші» повноваження віце-мера обернулася для Одеської міськради затяжною серією перенесень, торгів і відкритих конфліктів. Скандал навколо призначення Інни Поповської повноправними заступницями міського голови призвів до найнесподіваніших наслідків.

Володимир Імуш розмірковує, як, здавалося б, кадрове питання, розкрило розкол всередині різних фракцій, спровокувало інформаційні атаки і несподівано посилило позиції Геннадія Труханова, який знову приміряв на себе роль арбітра в розрізненому депутатському корпусі.

Останню сесію міськради переносили кілька разів. Вже пішли розмови, що її і зовсім відкладуть до кращих часів (точніше на тиждень). Засідання все-таки відбулося 25 лютого, його підсумок конфлікти, зрив голосувань і ціла купа питань, які не прийняли, незважаючи на тривалу підготовку. Причина цього безладу одна спроба Олександра Авдєєва провести Інну Поповську в повноцінні віцемери.

Ключове слово повноцінні. Не т.в.о., як Костянтин Талалаєв або Володимир Криленко, у яких, як влучно кажуть у кулуарах, права пташині. Вони не є членами виконкому, не затверджені радою, при зміні конфігурації військової адміністрації їх можна зняти в будь-який момент. А тут планувалося голосування в залі, офіційний статус і далі перерозподіл повноважень.

Історія тягнеться з грудня, після відставки Геннадія Раскіна з посади заступника голови міської військової адміністрації. Мова про конфлікт між частиною ГВА і першим віце-мером Олександром Філатовим. Підігрівали ситуацію чиновники мерії та депутати, які не люблять Філатова.

На цьому тлі і виникла кандидатура Ірини Поповської. Ще Труханов висував її в заступники міського голови-управління справами. Цього разу планували заявити, що під її контролем буде ЦНАП, той самий юридичний департамент, можливо ще якісь управління. Призначити на посаду повноцінного віце-мера, через голосування сесії, а вже потім віддати най«смачніші» повноваження Філатова з будівництва та землі. Тобто фактично обдурити депутатів.

Схему завалив секретар міської ради Ігор Коваль, який чесно оголосив ситуацію головам фракції, що планується забирати повноваження і які саме. Після цього казки про «випадкову нараду», де ідея саме Коваля зробити Поповську віцемером нібито просто раптово сподобалася Лисаку, звучать, м'яко кажучи, наївно.

При цьому станом на 28 січня (перша дата сесії) голосів за Поповську просто не було: хтось не хотів посилювати групу Авдєєва, хтось мав особисті причини, хтось просто побачив комбінацію. Коваль говорив про 34 голоси за, але при найближчому розгляді реальна межа 25, максимум 26. А потрібно 33.

Засідання перенесли на 11 лютого. Почалася нова фаза операції. Т.в.о. віцемера став Володимир Криленко колишній керівник управлінь СБУ, з досвідом роботи першим віце-мером Миколаєва в 20152020 роках. Спочатку йому збиралися віддати департамент муніципальної безпеки та взаємодію з обороною. В останній момент додали архітектуру та землю. Але він — все одно т.в.о. Формально сильна фігура, фактично — тимчасова конструкція.

Сесію знову переносять. На 25 лютого. Паралельно телеграм-канали, близькі до прихильників Поповської, почали розганяти меседж: «Не хочете Поповську — отримаєте СБУшника». Спроба натиснути на депутатський корпус спрацювала частково, на деяких «слуг». Решта тільки жорсткіше уперлися, розцінивши це як досить прозоре розлучення. Причому вельми образливе.

Ніч перед сесією пройшла в судомних спробах зібрати голоси. Головний «слуга» Вадим Мороховський і «довірений» Олег Етнарович тиснули на свої фракції. Цифри майже не змінилися ті ж 25-26. А потрібно 33.

На тлі цього дисбалансу, взаємних медійних атак і внутрішніх воєн несподівано посилився Геннадій Труханов. Він і його представники зустрічаються з керівниками фракцій і «адекватними» слугами, просуваючи просту думку: рада повинна бути єдиною, правила гри загальними, а не так, щоб хтось по черзі бігав до військової адміністрації і випрошував собі повноваження. Натяк, здається, зрозумілий.

І ця ідея знаходить розуміння. Тому що за Труханова, при всій специфіці, правила все ж існували. Зараз боротьба всіх проти всіх.

Окремий штрих інформаційна атака на Філатова перед першим перенесенням сесії. Включалися навіть центральні телеграм-канали, бюджет кампанії в кулуарах оцінюють у десятки тисяч доларів. Це вже не просто спроба завести Поповську, це гра надовго призначити її на постійній основі і паралельно обрізати Філатову крила.

У сухому залишку: Поповську не провели. Філатов встояв. Рада розколота. Труханов акуратно повертає собі роль арбітра. А місто живе в режимі постійної політичної турбулентності

Продовження, судячи з усього, неминуче.

Автор — політичний оглядач «Думської» Володимир Імуш