Одеський музей «вже не тільки Пушкіна» серйозно постраждав від російського обстрілу: реорганізація відкладається на невизначений термін
Реорганізація одеського музею Пушкіна в музей іноземних письменників, які побували в місті, відкладається на невизначений термін через російський ракетний обстріл 31 січня.
Про це «Думській» повідомила Тетяна Ліптуга, директорка Літературного музею, до структури якого входить уже колишній пушкінський.
За її словами, будівля на Італійській вулиці серйозно постраждала внаслідок вибуху «Іскандера».
«Вибито вікна, двері, пошкоджено дах, стіни. Над нами нависає шматок готелю «Брістоль», який може в будь-який момент обвалитися. Зараз на місці працює комісія, яка має оцінити збитки, потім будемо думати, як бути далі. Зараз найголовніше — евакуювати колекцію, там багато унікальних предметів. На жаль, усе це віддаляє нас від мети — створення нової експозиції. Сказати, коли це станеться, уже не можу», — зазначила керівниця.
Формально музей Пушкіна, який відкрили 1961 року, припинив існування 1 січня 2025 року. На його деколонізації понад рік наполягали депутати облради (Літмузей — комунальна установа області) та активісти громадських організацій. Під їхнім тиском його перейменували на музей «Іноземні письменники в Одесі».
«У нас були дві чіткі цілі, — розповідає депутатка від «Європейської Солідарністі» Юлія Чухало. — Перша — перевірити, як просувається реорганізація. У грудні 2023 року мені надійшла відповідь на депутатське звернення, у ній ішлося про те, що музей реорганізується і розробляється нова концепція експозиції (якщо коротко, тоді ніяк). Друга — щоб екскурсії та спілкування в музеї були українською. Після нашого прохання українська там зазвучала».
«В Одесі в різний час, у ХІХ-ХХ століттях, бували і жили щонайменше два десятки літераторів зі світовим ім'ям, — каже Тетяна Ліптуга. — Крім Пушкіна, це, наприклад, Марк Твен, румунський класик Міхай Емінеску, американський письменник Теодор Драйзер, Олександр Грін, Іван Бунін та інші. Ми плануємо розширити експозицію, щоб охопити і їхні біографії та творчість».
Що стосується розташованого біля музею пам'ятника Пушкіну, який зараз закритий від поглядів перехожих дерев'яними панелями, то його долю має вирішити мерія Одеси: монумент перебуває у віданні міста.
Музей іноземних письменників займає будинок №13 на Італійській, де у 20-ті роки XIX століття розміщувався один з перших одеських готелів — Hotel du Nord. У 1823 році в ньому зупинявся на місяць Пушкін. Цікаво, що в колекції музею багато артефактів того часу, але жодного безпосередньо пов'язаного з російським поетом.
Фото Дмитра Скворцова
СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ!
Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter
Карфаген має бути зруйновано! Ревнителі московського фашизму своєю мімікрією, прагнуть зберегти в місті залишки мерзенної імперії! Міськрада, то остання надія одеського сміття!
Володимире, ви так розійшлися, ніби особисто збираєтеся руйнувати цей «Карфаген». Легко бути патріотом, ховаючи свій зад в Америці й спостерігаючи за всім здалеку. Може, спочатку навчитеся висловлювати думки зв’язно, а потім уже будете вдавати з себе великого борця? Поки що це виглядає, як черговий безглуздий крик у порожнечу.
Італійська вулиця (колишня Пушкіна) сьогодні, після привітання від «російського світу». Цікаво, що в колекції музею Пушкіна багато артефактів його часу, але жодного напряму пов'язаного із цим російським поетом. Єдиний «експонат» стоїть на вулиці перед музеєм, забитий у фанерну скриньку.
«В Одесі в різний час, у ХІХ-ХХ століттях, бували і жили щонайменше два десятки літераторів зі світовим ім'ям, каже Тетяна Ліптуга. Крім Пушкіна, це, наприклад, Марк Твен, румунський класик Міхай Емінеску, американський письменник Теодор Драйзер, Олександр Грін, Іван Бунін та інші. Ми плануємо розширити експозицію, щоб охопити і їхні біографії та творчість»
Яким чином, до цього списку потрапив незмінний ідол і стовп всього і вся. Де його знають, окрім як на території нечорнозем'я та бездоріжжя, і в країнах тимчасово окупованих царями та більшовиками?
Who is Тетяна Лыптуга? После возвращения из трехмесячного путешествия по СССР американский писатель Теодор Драйзер заметно переменился. Как свидетельствовала его супруга «Он почувствовал настоятельную необходимость рассказать обо всем, что видел. Преодолел в себе робость и стал превосходным оратором». Действительно с этого времени Драйзер активно выступает в печати. Готовит речи для митингов и собраний, подвергает критике индивидуализм и твердо встает на позиции коммунистической власти. Так что же увидел и услышал Драйзер в Советской России в 1927 году? А увидел он советские фабрики и заводы, киностудии и театры, новые жилые кварталы и картинные галереи, а самое главное, увидел, как живут советские граждане. На широкую ногу «погостил» и у именитых людей искусства. К примеру, в гостях у Маяковского и Лили Брик за ужином случайно добавил в сливки водку, тем самым сделав гастрономическое открытие, которое после отъезда американского писателя из Москвы называли «Сливки Драйзера». Это этот Драйзер?
А Льонька Мудак ( ака Константин) так і продовжує захищати імперця птушкіна і, своїми ви@ерами, намагається зірвати мобілізацію. Одне трішки обрадувало, що групу таких «неокомуністів» вже пов'язало СБУ. Може і до Мудака доберуться.
Вот и безумный "судномеханик", он же помполит, решил перднуть что-то умное и связать Пушкина со срывом мобилизации, что уже не просто бред, а психиатрический феномен. Тут и паранойя, и конспирология, и классическая шиза. Видимо старые совковые методички про "злых имперцев" крепко засели в голове олигофрена. Лечится тяжело, но первый шаг – перестать нести этот чушь в интернете.
Таки співробітники Літературного музею — ватники. Бояться згадати Адама Міцкевича. Бояться, як і Пушкін, «Дзядів», де Міцкевич в пух і прах розбив авторитет Російської імперії, описав жахи російських імеопських війн.Буде справедливо, якщо по ітогам ідеологічного спору між Міцкевичем і Пушкіним в Одесі в експозиції літературного музеюголвним буде Міцкевич з «Дзядами. А Пушкіна лише упомянути, як програвшого трубадура імперії.
Усі хто захищає Пушкіна, пам'ять про нього і навіть кам'яних бовдурів, яких понаставили де тільки можна, це або корисні ідіоти, або провокатори та відверті вороги України. У наш час, коли абсолютно не складно отримати інформацію, включаючи, підтверджену документально, неможливо сховатися за статусом зберігача історичної справедливості і вперто продовжувати сіяти кремлівські наративи. Пушкін був банальним імперським шовіністом і не приховував це, а також всіляко допомагав представникам влади просувати в російські народні маси поняття справедливості терору і насильства, стосовно інших народов, як ідею порятунку і благотворения:) Щодо Міцкевича, то все правильно. Міцкевич, окрім літературного таланту, був дуже розумною і вільнолюбною людиною. Навіть сам Пушкін це визнавав. Ось тут чудова стаття про життєві принципи «великого» російського поета.
Тарас Шевченко в юності добре знав поезію Міцкевича. Кажуть, Шевченко творив українську націю. Шевченко вчився творити вільну націю у Міцкевича. Міцкевич -за польське повстання проти Москви. Пушкін- засуджує повстанців. То Одеський Літературний музей, вихваляючи Пушкіна, стає на бік Пушкіна і вихваляє Російську імперію.
как и предполагалось роZZияне сами уничтожают вщент своих оккупационных идолов. Но одесские колабаранты будут защищать идолов до последней капли крови коренных одесситов.
Чем скорее спилят этого нигера Пушкина, тем лучше.В мире это не более чем подражатель Байрона, тут это икона русского мира.Поверьте, не он один писал стихи.
Чомусь, Думська «буксує»?Всіх вітаю з другим лютого 2025 року.Сьогодні неділя.І це означає, що всі відпочивають. Що таке афірмаціі?Це вислови, котрі роблять нас :незалежними, впевненими, доброзичливими та комунікабельними. Звісно,вони не вирішують сьогоденні задачі:дуже важкі,дуже складні і дуже терплячі.
12:00
Які території України окуповані, а які звільненні ? 
Этой ночью россияне снова обстреляли одесский порт
Увеличилось количество жертв вчерашней атаки россиян по Одессе.
Просто жесть творилась в Киеве этой ночью 
Думська в Viber
ВІДБІЙ повітряної тривоги
