Привіт від Фантома? Пожежа в Українському театрі Одеси стала восьмою у його історії — наслідки неприємні, але виправні

Одеський академічний український музично-драматичний театр імені Василя Василька наздоганяє за кількістю пожеж Одеську оперу — вчорашня була восьмою за його історію, що розпочалася майже 120 років тому.

Про саму подію «Думська» повідомляла напередодні, а тепер доповнюємо інформацію відомостями, отриманими з редакційних джерел.

Поки що офіційного висновку про причину загоряння не отримано, але, найімовірніше, вибухнув один з акумуляторів в освітлювальному цеху, де деяке обладнання закуповували ще в 1980-х. У будь-якому разі, театр збирався міняти світловий пульт, але через велику війну ці плани довелося відкласти. Можливо, і на краще, а то новий загинув би в полум'ї, адже світлоцех повністю вигорів. Уникнути найгіршого розвитку подій допомогла нещодавно встановлена протипожежна сигналізація. До слова, ця сигналізація настільки чутлива, що спрацьовує навіть від вихлопу театральної дим-машини (ще одна причина відмовитися, нарешті, від використання агрегату, що змушує кашляти всі перші ряди).

Пожежники з'явилися в театрі за три хвилини після виклику й одразу взялися до справи. На щастя, у залі для глядачів публіки не було, йшла вистава в маленькому просторі під сценою. Трохи залили під час гасіння бельетаж, але це не біда, а красивий Грецький зал на другому поверсі взагалі не постраждав.

Зараз будівлю знову під'єднано до електрики, але в залі для глядачів світло не вмикають, чекають, коли просохне обладнання. Попередньо збитки від пожежі оцінили приблизно в 40 тисяч гривень, але, найімовірніше, сума зросте.

І можна було б тут напустити диму і додати містики про фантом Українського театру, який виявив невдоволення тією чи іншою постановкою й заіскрив у гніві. Але важливіше нагадати, що театри — наша гордість, і забезпечені городяни мали б не безплатні контрамарки канючити, як бідні студенти, а щонайменше купувати квитки, а щонайбільше — робити пожертви на сучасне обладнання. Хоча б задля власної безпеки.

Інший варіант розвитку подій — дати театру давно заслужений статус національного, це зовсім інше фінансування. Он в Опері, слава Богу, з 2003 року пожеж не траплялося, а якщо що, миттю впораються з проблемою. Але у воєнний час розраховувати на зміну статусу з усіма приємними наслідками, на жаль, не доводиться.

Якщо все складеться щасливо, васильківці зможуть вже 1 квітня запросити публіку на гастрольний спектакль, і незабаром відновити показ репертуару.

Автор — Ірен Адлер, фото Володимира Андрєєва