Сміттєва алхімія: в Одесі бюджетні гроші спустять на вивчення мотлоху містян

Щойно у стінах одеської міськради заявили про наміри збудувати сучасну ТЕЦ на RDF-паливі за 13,7 млрд гривень від корейської компанії POSCO International, як чиновники перейшли до рішучих дій. Департамент екології та розвитку рекреаційних зон на платформі Prozorro оголосив пошук підрядника, який за 1,25 млн грн визначить морфологічний склад твердих побутових відходів та їх енергетичний потенціал. Що саме шукатимуть у смітті одеситів і як, зʼясовувала «Думська».

ВІД СМІТТЄВОЗА ДО ЛАБОРАТОРНОГО ЗВІТУ

Згідно з тендерною документацією, чиновники хочуть дізнатися, що саме одесити несуть до сміттєвих баків і скільки кіловат можна вичавити з цих кісток, пластику та бананових шкірок.

Процес дослідження розписаний до найменших деталей і проходитиме у декілька етапів.

Підрядник має відбирати проби безпосередньо з контейнерних майданчиків та сміттєвозів у різних районах міста (як біля багатоповерхівок, так і у приватному секторі) у різні дні та сезони.

Зібрані сотні кілограмів мотлоху висиплють на спеціальні столи, де фахівці фотографуватимуть та вручну розбиратимуть їх по фракціях: папір, пластик різних маркувань, скло, метал, харчові відходи, текстиль, гума, деревина та небезпечні домішки. Кожну фракцію зважуватимуть на повірених вагах.

Після цього науковці визначатимуть вологість відходів, їхню здатність до горіння та розраховуватимуть нижчу теплоту згоряння (у мегаджоулях на кілограм).

Фіналом цієї інвентаризації стане звіт із графіками та таблицями про те, чи має одеське сміття достатньо енергетичного потенціалу. Його мають надати до 15 грудня 2027 року.

НАВІЩО ЦЕ МІСТУ

В мерії «Думській» прямо не підтвердили і не спростували, чи пов’язане замовлене дослідження з підготовкою до будівництва ТЕЦ на RDF-паливі. Там сухо пояснили, що «морфологічний склад сміття необхідний для розуміння, який обсяг та в якому складі воно утворюється на території міста».

За розʼясненнями ми звернулися до депутата міської ради Олексія Асауленка, секретаря постійної депутатської комісії з питань ЖКГ. За його запитом очільниця департаменту екології Марія Савченко пояснила, що таке дослідження необхідне для розробки місцевого плану управління відходами Одеської міської територіальної громади. Цей документ має чітко визначити, як у місті організують сортування, переробку, відновлення та видалення сміття, а також яку саме інфраструктуру для цього потрібно створити.

За інформацією чиновників, востаннє морфологічний склад відходів в Одесі досліджували у 2018 році. Відтоді набув чинності новий Закон України «Про управління відходами», а у 2024 році затвердили оновлені методичні рекомендації щодо проведення таких досліджень.

У департаменті також повідомили, що після затвердження регіонального плану управління відходами почали готувати окремий план для Одеси.

Також Савченко нагадала, що у 2024 році міськрада створила КП «Адміністратор послуги з управління побутовими відходами». Воно має забезпечувати функціонування міської системи управління сміттям, а департамент екології контролює ефективність його роботи.

КОРЕЙСЬКІ МІЛЬЯРДИ НА ТЛІ ЖОРСТКОЇ РЕАЛЬНОСТІ

Нагадаємо, нещодавно міськрада анонсувала зведення в Пересипському районі ТЕЦ потужністю 12 МВт електричної та 40 МВт теплової енергії (загальний кошторис будівництва разом із сортувальною лінією на Дальницьких кар'єрах — 13,7 млрд грн за рахунок кредиту Експортно-імпортного банку Кореї).

Однак як зазначив у коментарі «Думській» експерт Федір Ракул, подібні проєкти в нинішніх економічних умовах абсолютно нерентабельні. Сьогодні вартість захоронення тонни сміття в Україні становить близько 20 євро, тоді як його переробка коштує близько 200 євро. Аби такий завод окупився, тариф на вивіз сміття для населення довелося б підняти в 5–10 разів.

Джерела «Думської» в «Укренерго» також звертають увагу на сезонність: ТЕЦ віддаватиме тепло лише з листопада по березень, а 12 МВт електроенергії за ціною майже в 14 мільярдів гривень — це крапля в морі для міста, яке споживає до 600 МВт.

ХРОНІКИ МАРНИХ НАДІЙ

Історія Одеси вже пам'ятає не одну історію про наміри побудувати сміттєпереробні заводи із корейцями чи японцями. Про це ми писали тут і тут. Втім, жоден із цих проєктів так і не дійшов до практичної реалізації.

Прийом пропозицій за новим тендером триває до 25 жовтня. Результати аукціону покажуть, яка фірма візьметься переривати одеський мотлох, однак головним питанням залишається те, чи стане цей аналіз реальним кроком до створення інфраструктури, чи обмежиться черговим освоєнням бюджетних коштів на паперову документацію.

Авторка — Ната Сірко