Французькі винищувачі для України: навіщо нашим Повітряним Силам «Міраж»?

Українські Повітряні Сили можуть отримати від французьких ВПС винищувачі-бомбардувальники Mirage-2000D.

Про це повідомляє французьке видання Intelligence Online.

За інформацією видання, 13-14 лютого до Києва мав прибути президент Французької Республіки Еммануель Макрон, головним пунктом переговорів було питання про придбання Україною винищувачів-бомбардувальників Mirage-2000D.

Візит лідера Франції відклали з міркувань безпеки, але тема переговорів залишилася, оскільки Україна відчуває гостру нестачу сучасних бойових літаків.

На прес-конференції, яка відбулася 25 лютого, президент України розповів, що візит Макрона до Києва відбудеться дуже скоро і натякнув, що під час зустрічі обговорюватимуться деякі цікаві питання. На запитання французької журналістки, чи обговорювалося питання постачання «Міражів» під час візиту Зеленського до Парижа, наш президент відповів: «так, ми говорили про літаки».

Нагадаємо, історія з «міражами» триває вже давно і сповнена всіляких чуток та здогадів. Хоча раніше офіційно представники керівництва України заявляли, що вони нам не підходять.

Спробуймо розібратися, навіщо нам потрібні «міражі»? Деякі українські медіа, які висвітлюють тему військової техніки та озброєнь, всерйоз говорять про майбутній контракт з французами, проте насправді не все так однозначно. Так, Україна гостро потребує сучасних винищувачів, але є нюанси.

Тема заміни застарілого парку українських бойових літаків уже майже два роки не йде з топу українських новин. Завдяки зусиллям багатьох офіційних (і не тільки…) державних органів кілька європейських країн організували коаліцію постачальників F-16, а навчання українських пілотів на цей тип винищувачів наближається до завершення.

Треба сказати, що за цей час було зламано чимало копій у суперечках про найкращого винищувача, який міг би задовольнити усі запити українських Повітряних Сил. Фахівці перераховували багато кандидатур. «Думська» також брала участь у цій дискусії, пояснюючи плюси та мінуси різних західних машин та можливі варіанти їх використання у нашій війні.

Це були «єврофайтери», F-15 Eagle, деякі модифікації F-18 Hornet і навіть шведський JAS-39 Grippen, але першість з багатьох причин залишилася за американським F-16.

Вибір цього типу пов'язаний з його багатофункціональністю, масовістю виробництва та великою кількістю запасних частин, які можна вільно придбати.

Чому у переговорах фігурує саме Mirage-2000D? Це єдиний тип з усієї лінійки «міражів», здатний нести французьку крилату ракету Scalp-EG та однотипну з нею британську Storm Shadow.

Нагадаємо, українські Повітряні Сили модернізували фронтові бомбардувальники Су-24М для запуску цих ракет. До речі, винищувачі F-16 не можуть нести ці ракети, це означає, що у нас поки що немає альтернативи – для запуску «Скальпа» та «Шторм Шедоу» пристосовані лише «сушки».

Однак за два роки війни в повітряних боях було втрачено більше десяти бортів Су-24М/МР, парк літаків цього типу не нескінченний, можливо, є проблеми з ремонтом двигунів та іншими комплектуючими.

Втрата в боях ще кількох бортів (не дай боже) може призвести до критичних наслідків – ми не зможемо використовувати найдальнобійніші і найточніші на сьогоднішній день ударні ракети.

Іншими словами, придбання ескадрильї літаків Mirage-2000D могло б заповнити наші бойові втрати та підстрахувати Су-24М у майбутніх місіях. Саме з цих причин фахівці говорять про розумний компроміс — купівлю невеликої кількості «міражів».

Однак у Повітряних Силах заперечують факт контактів, а тим більше домовленостей щодо придбання французьких бортів, наголошуючи, що Україні потрібний один багатоцільовий літак.

«Для нас отримання літаків — дуже важливе питання, але Mirage 2000D — не варіант, — зазначив речник командування Повітряних Сил Юрій Ігнат. — Нам потрібен сучасний багатоцільовий літак, здатний забезпечити нам перевагу в повітрі, відігнати російську авіацію з окупованих територій та наших кордонів, завдавати ударів по наземних надводних цілях, забезпечити знищення крилатих ракет та інших повітряних цілей».

Автор — Сергій Смоленцев, архівне фото автора