Контрасти Аркадії та здорова конкуренція на Ланжероні: друга частина фотоінспекції одеського узбережжя  

А ось і довгоочікувана друга частина фотоогляду одеських пляжів від нашого штатного любителя сонячних і морських ванн Альберта Вагомих. Перший звіт про стан пляжів від 10-ї до 16-ї станції Великого Фонтану можна прочитати тут.

Попри те, що на календарі вже четвертий день як літо, міські пляжі формально залишаються закритими для відпочивальників — жодних публічних заяв ні від міської, ні від обласної влади так і не надходило.

Все це призвело до того, що одесити, та й туристи, змушені відпочивати на свій страх і ризик, а орендарі упорядковують як старі, так і нові, ще недавно вільні від платних послуг території. Але про все по черзі. (Обережно! Дуже багато фотографій)

Ми стартуємо з Ланжерона. Про те, що сезон трохи пробуксовує, свідчить відсутність лоточників на сходах, що ведуть до моря з парку Шевченка. І якщо продавці «пахлави медової, рачок, семачок», а також виробів з мушель і тому подібного ще вагаються, забудовники часу не втрачають — перед прохідною СРЗ щосили підростає і вже перекриває залишки панорами на Одеську затоку черговий бетонний гігант.

Більше девелоперів вірять у ЗСУ тільки власники парковок — година відпочинку на морі обійдеться автолюбителю цього року в 100 гривень.

Набережна дельфінарію готова приймати відпочивальників: фонтани б'ють в небо, екран літнього кінотеатру натягнутий, кафешки випромінюють апетитні запахи, а на палубній дошці повільно прожарюється стара гвардія завсідників і їх підростаюча зміна у вигляді декількох дівчат.

У районі артоб'єкта Domus Solis (Будинок сонця, відомий також як Двері) водолази обстежують дно і витягують на поверхню небезпечні предмети. Вода сьогодні від сили 16 градусів і черги з охочих зануритися немає.

Переміщаємося на пісок Ланжерона. Дві кулі біля входу свіжопофарбовані та блищать немов…, ну ви зрозуміли. Головний пляж нарізаний на кілька ділянок. Територія прибрана та упорядкована, інвентар виглядає свіжим. Бічбої радо зустрічають всіх, хто спускається до моря, і красивою українською мовою закликають залишитися саме на своїй ділянці — здорова конкуренція. Шезлонги, а тим більше бунгало, пустують. Пляжникам поки цілком вистачає безкоштовної частини вздовж урізу води.

Втім, орендарі не сумують. За словами співробітника одного з майданчиків, сезон зі скрипом, але можна сказати, почався.

«Народ звичайно ще розгойдується, — розповідає хлопчина. — Та й погода ось тільки налагодилася. Але на вихідних вже було непогано, завантаження було під 50%».

Не може не радувати, що все частіше орендарі використовують при благоустрої пальми і квіткові композиції.

Йдемо далі — до Отради. Один пляжний комплекс змінюється іншим. Їхнє оформлення і порядок розміщення платних послуг не викликає особливого відторгнення. Людей тут ще менше. 99% так само віддають перевагу підстилці перед платним шезлонгом. До слова, середня ціна на пластмасовий лежак цього року 200 гривень. Минемо Жовтий камінь і колишній «Острів скарбів». Він вже давно став «Горпляжем», але все ще несе в собі піратські атрибути легендарної дискотеки.

А ось пляж власників Канатної дороги, і за сумісництвом любителів напасти на журналістів, позбувся майже всієї платної інфраструктури. Добре це чи погано вирішуйте самі.

Пляж «Дельфін» приріс новими комерційними площами і вже на повну приймає любителів якісного і платного сервісу. Попит є, чому б і ні.

Пляж «Калетон», власник якого перебуває в конфлікті з міською владою, офіційно ще закритий. Цікаво, що це єдиний пляж, де нам вдалося застати на своєму місці, рятувальній вежі, відповідного співробітника.

Йдемо далі. Інклюзивний пляж змінюється диким. Крізь пролом, пробитий в бетонній огорожі Михайлом Саакашвілі, опиняємося в «Лагуні». Тут поки що порожньо, інвентар відпочиває в складеному стані і чекає аншлагу.

Один з найбільш інстаграмних пляжів міста, «Санторіні» або «Малий Фонтан», що під скелею Ботанічного саду, набухає комерцією. Робітники розширюють настил на рівні другого поверху, щоб збільшити корисну площу ресторану «Ла Камбала».

Не затримуємося. Пару підйомів і спусків, проходимо закритий поки що пляж прикордонників і ось він, курорт Аркадія. Тут життя б'є ключем. Тири, кав'ярні, наливайки, реберні і хінкальні не простоюють. Не скаржиться на відсутність відвідувачів і аквапарк.

«Ібіца» цвіте і пахне. Блакитні озера басейнів оточені білосніжними бунгало і парасольками, пальмове листя відкидає смугасті тіні на підтягнуті попки відпочивальників від війни одеситок, високо в небі, над гостями комплексу ширяє монструозних розмірів медуза. Від тих, кому вся ця краса не по кишені або не подобається найдорожчий пляж України, вже традиційно відгороджується парканом з шезлонгів.

«Ассоль», яка пережила кілька пожеж, приводить себе до ладу — цього року галіот буде білосніжним. А ось попелище, що залишилося від «Трумана», який, до слова, вже відродився на 10-й станції Фонтану, ніхто прибирати не поспішає. Обгорілий остов досить сильно контрастує з навколишнім простором.

Цього року в Аркадії на ще один позбавлений платних послуг пляж стало менше. У 2011-му тодішній мер Олексій Костусєв за підтримки дискотеки «Ё-Moskow» назвав його «Соціальним», щоб заткнути рота громадським діячам, які обурювалися захопленням головного пляжу. Через 14 років одеська мерія з радістю рапортує про те, що новий орендар ТОВ «Титул різорт» за позабюджетні кошти упорядкує шматок галькового пляжу, що на південь від Ротонди, підйомником для людей з інвалідністю, декоративним озелененням, плиткою, смітниками і навісом. Цікаво, що директор цієї компанії дехто Олександр Головацький повний тезка ексзаступника декана одного з факультетів Одеського університету внутрішніх справ. Ну то таке.

Закінчуємо нашу сьогоднішню фотоподорож на розбитій бетонній набережній, у яку вже зовсім скоро почне закопувати 170 млн гривень компанія «Ростдорстрой», що виграла відповідний тендер.

Наостанок поглянемо на верхні поверхи Морської симфонії, що несуть на собі наслідки нічної атаки російськими безпілотниками. Місто до прийому пляжників готове. Незважаючи на війну.