Приниження Чорноморського флоту: як, коли і скільки ворожих кораблів підбили українські захисники (інфографіка)

Атаки морських безпілотників на танкер «Сіг» і великий десантний корабель «Оленегорский горняк» показали, наскільки вразливим може бути агресор не тільки у відкритому морі, а й на рейді за 700 км від основних бойових дій. «Думська» вирішила згадати всі приниження росіян на морі з початку великої війни.

Специфіка військових дій на морі, а також надзвичайна секретність цих операцій — головна причина того, що фото або відео таких атак практично немає, та й інших даних — мінімум. Однак за півтора року великої війни деякий обсяг так чи інакше підтвердженої інформації про ворожі втрати в морі та їхні причини все-таки накопичився.

Відлік почнемо з атаки надводних безпілотників на танкер «Сіг». Подробиць цієї події не так багато. Відомо, що судно отримало пробоїну в районі машинного відділення. Воно залишається на плаву. Судячи з усього, його використовували для перевезення палива для окупантів, що робить його законною військовою ціллю, та ще й у наших територіальних водах.

Вночі 4 серпня на рейді Новоросійська після зустрічі з нашим морським дроном-камікадзе дістав пробоїну великий десантний корабель проєкту 775 «Оленегорский горняк». Слід нагадати, що на початку липня росіяни задіяли кілька БДК для виконання вельми незвичного завдання — поромних перевезень між Керчю і Таманським півостровом. Таким чином, виведення одного з бортів із гри вбиває ще один клин у ворожі зусилля забезпечити безперебійну логістику захопленого півострова, а відтак — і всіх тимчасово окупованих територій на лівобережжі Дніпра.

Судячи з усього, екіпаж не очікував атаки морськими дронами і не вжив жодних заходів для забезпечення охорони корабля.

За даними Генерального штабу Збройних сил України, від початку повномасштабного вторгнення і до сьогоднішнього дня росія втратила 18 кораблів. З поразкою «Гірника», який, судячи з його стану, виведений з війни вельми надовго, лічильник, напевно, можна збільшити до 19.

Серед ворожих втрат кілька великих бортів. По-перше, це флагман чорноморського флоту ракетний крейсер «Москва».  

Також слід згадати затоплений у порту Бердянська 24 березня 2022 року великий десантний корабель «Саратов».

Один із новітніх бортів ворожого флоту — патрульний корабель проєкту 22160 «Василь Биков» — зазнав серйозних ушкоджень і, цілком імовірно, затонув. Напевно це стверджувати ми не можемо, тому корабель залишиться в переліку таким собі «котом Шредінгера».

Кілька великих російських кораблів зазнали пошкоджень. У цьому списку: фрегат «Адмірал Ессен», середній розвідувальний корабель «Іван Хурс», два БДК «Новочеркаськ» і «Цезар Куніков», корабель тилового забезпечення проєкту 23120 «Всеволод Бобров».

Не так давно в інтерв'ю командувач Військово-морських сил України Олексій Неїжпапа підтвердив, що два з них досі перебувають у ремонті.

29 жовтня 2022 року 9 повітряних і 7 автономних морських дронів атакували Севастопольську бухту. Імовірно, зазнали ушкоджень кілька інших ворожих бортів — фрегат «Адмірал Макаров» і морський тральщик «Іван Голубець».

У різний час пошкоджень зазнали корвети «Сергій Котов» і «Великий Устюг».

Крім усього цього, було знищено ще безліч менших кораблів. Це буксир «Рятувальник Василь Бех», десантний катер типу «Серна», п'ять-шість патрульних катерів типу «Раптор».

Вороги ставлять на розмін свої кораблі іноді через дурість і недбалість, іноді через відчай. Але далеко не останню роль тут відіграє і хитрість, і здорова військова підступність українських захисників.

Знищення «Москви» залишається однією з найбільших загадок цієї війни. «Думская» не раз присвячувала цій темі великі матеріали, тому не будемо повторюватися, а лише коротко нагадаємо про те, що сталося. Рано вранці 13 квітня 2022 року «Москва» неподалік від Зміїного отримала в борт дві ракети українського протикорабельного комплексу «Нептун». Це - факт або, як мінімум, офіційно підтримувана українським військовим командуванням версія ураження корабля. Є думка, що це могли бути західні «гарпуни». Також залишаються без відповідей безліч запитань: як корабель опинився в зоні ураження, як ракети досягли мети і чому не спрацювала потужна ППО на борту?

Трактування різні — погана погода, яка зіграла нам на руку, вдалий збіг обставин, за якого берегові радіолокаційні станції змогли утримувати ціль на прицілі, допомога західних літаків-розвідників. Російські «військові експерти» також скаржилися на те, що хтось злив українській розвідці важливі дані про технічний стан фрегата перед його виходом у море, що сталася зрада і диверсія. Також звучали версії про те, що нібито перед самим підльотом ракет «Байрактар» пошкодив радар установок ППО і «засліпив» корабель. Хоча цілком імовірно моряки на «Москві» просто «забили» на виконання своїх обов'язків, оскільки вважали, що їхня громадина безсмертна або недосяжна для удару.

Куди більш прозаїчною є доля патрульного корабля «Василь Биков», який на початку війни «знахабнів від безкарності» настільки, що вийшов на одеський рейд і перебував у прямій візуальній видимості з берега, за що поплатився і зловив пакет ракет із «граду», після чого загорівся і, скоріше за все, затонув.

24 березня минулого року не очікували ракетної атаки і великі десантні кораблі в порту окупованого Бердянська. За цілком реалістичною версією, їх атакували оперативно-тактичними ракетами «Точка-У» із запорізького напрямку. «Саратов» затонув просто біля причалу, капітан корабля відправився до праотців. «Новочеркаськ» і «Цезар Куніков» втекли з ушкодженнями і «двохсотими» серед членів екіпажів.

Під час битви за острів Зміїний противник довго відмовлявся від ідеї залишити острів, намагаючись підтримувати гарнізон на скелі постійними перекиданнями підкріплень і озброєння з Криму. Під час таких рейдів було знищено буксир «Рятувальник Василь Бех» (отримав два «гарпуни»), десантний катер «Серна», а також п'ять чи шість «рапторів» були знищені точковими ударами з повітря — працювали «Байрактари».

Слід додати, що вороги також втратили безліч малих плавзасобів — надувні катери або «віджаті» у цивільних на Херсонщині рибальські човни, на яких ворожі диверсанти намагалися висаджуватися на узбережжі Одеської та Миколаївської областей або форсувати Дніпро. Найчастіше ці плавзасоби разом із живою силою спалювали в прибережній зоні або просто на пляжі. Наприклад, у перші дні війни подібні випадки сталися в районі Очакова, а також неподалік від рибпорту під Одесою.

Активізацію морського протистояння, яке ми спостерігаємо останнім часом, можна пов'язувати з двома процесами.

По-перше, це вихід росії із «зернової ініціативи», демонстративні дії агресора з відновлення всеохоплюючої блокади українських портів, а також практично всього південно-західного регіону Чорного моря.

Росія б'є ракетами і дронами-камікадзе по Одесі, Ізмаїлу та інших портах регіону, її корвети нишпорять торговельними шляхами і загрожують торговельним суднам. У відповідь — дедалі частіше в тимчасово окупованому Криму стаються вибухи на військових складах і нафтобазах, безпосередньо пов'язаних із флотом противника, а корвети атакують дрони-камікадзе.

По-друге, можна припустити, що нові атаки на ворожий флот — це частина стратегії України з ізоляції Криму і всього окупованого півдня України в рамках триваючого контрнаступу.

Нагадаємо, нещодавно знову було підірвано міст через Керченську протоку. Потім Сили оборони атакували залізничний міст, що з'єднує Крим і Запорізьку область через Чонгарську протоку.

Автор — Микола Яковенко