Замість однієї вулиці три, особистий інтерес і деколонізація комуністів: особливості перейменування в Одесі

Педагогиня, поетеса і публіцистка Галина Могильницька (померла 2021 року) — її мати. А дисидентка Ніна Строката-Караванська — близький друг Олексія Різникова — батька чиновниці. До слова, 1972 року той не захотів давати свідчення на соратницю, відмовився від співпраці зі слідством і отримав п'ять із половиною років таборів.

Ярослава Різникова прокоментувала «Думській» ситуацію, наголосивши, що не бачить у тому, що трапилося, нічого поганого, оскільки всі перераховані вище — заслужені люди.

«Була пропозиція від однієї з громадських організацій, я як родич не мала нічого проти, але як член робочої групи за цю пропозицію не голосувала, — зазначила Ярослава Різникова. — Галина Могильницька — заслужений працівник освіти, двадцять п'ять років готувала вчителів, член Національної спілки письменників. Коли в інтернеті почали писати про нібито якийсь мій інтерес, то я подумала, що колись в Одесі буде й вулиця на честь ще одного мого родича, Олексія Різникова — дисидента, націоналіста, який сидів за свої переконання. Просто мені судилося народитися в такій родині».

Не зовсім очевидно перейменування вулиці Паустовського. Ще кілька років тому вона проходила територією одразу трьох громад: власне, в Одесі, а також в Іллічанці (Красносільська громада) і Крижанівці (Фонтанська громада). Тепер же її поділили на три частини — одеська частина стала вулицею 28-ї бригади, іллічанська отримала ім'я загиблого героя Володимира Гусєва, а Крижанівська — відомої української поетеси Олени Теліги, яка, щоправда, не мала жодного стосунку до Одеси.

Схожа ситуація склалася на південній околиці міста, де проспект Небесної сотні переходить у проспект Віталія Гуляєва (полеглий смертю хоробрих комбрига одеської 28-ї мехбригади). Але в цьому випадку перейменування в Одесі й Таїровській громаді відбувалися не одночасно і займалися цим абсолютно різні люди. Чи варто нагадувати, як бився мер Геннадій Труханов за Маршала Жукова, чиє ім'я носив проспект до декомунізації? Про це можна почитати тут, тут і тут.

І ще тут трохи про ставлення Труханова до самого Жукова.

Крім того, не зовсім зрозуміло, як у принципі вулиці Паустовського, Ільфа і Петрова, Бабеля, Жванецького і багато інших підпадають під закон про деколонізацію. Адже йдеться про діячів пізнішого часу.

Нагадаємо, що наприкінці липня губернатор Олег Кіпер розпорядився перейменувати майже сотню топонімів в Одесі — варіанти представили члени робочої групи при департаменті культури обладміністрації, яку очолила Ярослава Різникова.

Серед перейменованих опинилися дві такі знакові паралельні вулиці як Жуковського і Буніна. Перша отримала ім'я дисидента, мовознавця, публіциста Святослава Караванського, який провів тридцять років у таборах, а друга — його дружини Ніни Строкатої-Караванської, яка є співзасновницею Української Гельсінської групи.

Вулицю Герцена перейменували на честь Галини Могильницької — педагога та публіциста, лауреата премії імені Стуса.

Це викликало бурхливу реакцію міської влади. Про ці перипетії ми докладно писали тут і тут.