Колишні Труханова: як грає одеська свита без короля (фото, відео)

Короля робить свита. А що відбувається зі свитою без короля? Після звільнення Геннадія Труханова позбулися посад і четверо з його п'яти заступників. Утримався в кріслі тільки технократ Олександр Філатов.

Колишні віцемери — взагалі дуже цікава тема. Починаючи з 2023 року виявилося, що від Труханова можна не просто піти, а ще й голосно грюкнувши дверима. І навіть більше! Можна ще й здати патрона НАБУ і нічого тобі за це не буде.

Редакторка «Думської» Алія Замчинська згадує ексів ексмера. Якщо ви помітили, що когось не вистачає — пишіть у коментарях, будемо доповнювати.

Пристебніть ремені і приготуйтеся до подорожі на машині часу.

^{Сергій Коцюба}

Передостаннім з могікан був Сергій Коцюба. Він пробув на посаді менше півроку і так і не встиг позбутися приставки в. о. Коцюба займався питаннями соціального захисту ветеранів, яким сам і є. Він воював у 81 десантно-штурмовій бригаді і втратив ногу під час бойових дій у Луганській області. Після чого і був демобілізований.

Голова міської військової адміністрації Сергій Лисак «подякував Коцюбі за плідну роботу» і повідомив, що «після нетривалого відпочинку той повернеться до роботи в міській раді на новій посаді».

Якихось реальних повноважень у Коцюби, при цьому, ніколи не було. Він нагадував весільного генерала, якого Труханов обзавівся, осідлавши хвилю «інклюзивної безбар'єрності». Призначили його в липні 2025-го, в розпал пляжно-інклюзивної війни з бізнесменом Юрієм Дегасом, в роликах якого постійно фігурували ветерани російсько-української війни. Пізніше Коцюба заступався за Труханова після явно інспірованих кимось нечисленних мітингів з вимогою збільшити допомогу військовим.

Анна Позднякова

Буквально за кілька днів до звільнення Коцюби заяву за власним бажанням написала і королева одеського ЖКГ Анна Позднякова. Вона була заступницею Одеського міського голови з червня 2024 року. До цього була директором КП «Теплопостачання міста Одеси» з грудня 2019-го.

Позднякова написала заяву за власним бажанням, нібито без тиску. Мовляв, отримала пропозицію в енергетичній сфері і не могла не погодитися. Поки що без подробиць.

Джерела «Думської» називають нове призначення Позднякової блефом. Нібито чиновниця просто не хотіла відповідати за зрив опалювального сезону. Тут є два аспекти: підготовка мереж від котелень до споживача, яка не витримує критики, і серйозні проблеми з лімітами на газ. Знаючи жорсткий стиль Лисака, Позднякова не хотіла відповідати за провал.

Майже місяць тому вона, разом з ексмером Трухановим і ще сімома чиновниками, отримала підозру в службовій недбалості (справа про потоп 30 вересня, який забрав життя 9 одеситів). Суд відправив Позднякову під нічний домашній арешт.

Ну і штрихи до портрету: в жовтні 2015 року обрана депутатом Одеської міської ради сьомого скликання від «Самопомочі». Була головою фракції цієї політичної сили, але покинула партію в травні 2019 року.

На парламентських виборах очолювала штаб партії «Українська стратегія» Володимира Гройсмана. У 2020-му балотувалася до міськради від «За майбутнє». Але так і не пройшла.

Павло Вугельман

Ще за тиждень до цього, втратив посаду соціальний віцемер Павло Вугельман. Причому зі скандалом: його вигнали прямо з апаратної наради!

Він був заступником Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів з 2016 року. Один з довгожителів команди Труханова. Свого часу був ув'язнений в Лук'янівському СІЗО. На ньому справа КРАЯНА і «одеська справа» (про заволодіння землею в місті і легалізацію доходів, отриманих незаконним шляхом, злочинною групою). Імовірність визнання в обох випадках невелика. Крім іншого, у Вугельмана значні зв'язки в єврейській громаді.

Валерій Силін

Першим, хто втратив посаду віцемера після приходу до влади Ігоря Коваля Сергія Лисака, був Валерій Силін, який займався питаннями діяльності виконавчих органів міськради. Розпорядження про його відставку підписано 31 жовтня.

Він пропрацював у мерії близько двох років. До цього — важлива особа в Генпрокуратурі, а пізніше — в Офісі Генпрокурора. Після Філатова курирував питання ЖКГ, однак, не показав там якихось результатів. Встиг засвітитися в «генераторній» справі, вступивши в конфлікт з поліцією.

Але ось звільнили його за згодою сторін за власною заявою після підозри в тій же справі про потоп. Як і Позднякову, суд відправив його під цілодобовий домашній арешт. Його, який звик у залі засідань бути не обвинуваченим, а обвинуваченням.

І не просто так, а ім'ям Генеральної прокуратури! Складно знайти гучне злочин часів президентства Леоніда Кучми, в розслідуванні якого він не брав участі. Це насамперед вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, ексголови Нацбанку Вадима Гетьмана, нардепа і бізнесмена Євгена Щербаня, а також гендиректора одеської рибопромислової компанії «Антарктика» Валерія Кравченка.

Крім того, Силін займався справою знаменитого Василя Маріанчука (його жертвами називають головного редактора «Вечірньої Одеси» Бориса Дерев'янко, голову одеського арбітражного суду Бориса Вихрова, президента компанії «Біпа-Мода» Аркадія Табачника, соратники і друзі тодішнього мера міста Едуарда Гурвица Сергія Варламова та Ігоря Свободу). Маріанчук і частина учасників його угруповання отримали довічне ув'язнення, решта – різні тюремні терміни.

Прокурорська кар'єра Силіна була багатою на скандали: у вбивстві Гетьмана і Щербаня він безуспішно намагався звинуватити експрем'єра Павла Лазаренка, який назвав справу сфабрикованою. У справі Гонгадзе «важняк» відсторонив на деякий час представника матері вбитого, адвоката Андрія Федура. А у справі Кравченка намагався притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката за вимогу складати документи українською мовою.

Більше того, під час прокурорської діяльності він був навіть начальником нинішнього голови обладміністрації Олега Кіпера. За чутками, на початку губернаторства останнього у них навіть були непогані стосунки. Однак Силін вирішив, що спіймав бога за бороду і, ставши віцемером, спілкувався з колишнім підлеглим на рівних. Причому по гучному зв'язку. Дізнавшись про це, Кіпер був, м'яко кажучи, не в захваті і послав Силіна прямо під час такого телефонного сеансу.

^{Світлана Бедрега}

Є, точніше були в команді Труханова люди, які здавалися ще більш вічними, ніж він сам. Саме такою фігурою була володарка бюджету Світлана Бедрега — віцемер і директор департаменту фінансів одночасно. За нашими даними, вона пішла на угоду з НАБУ і в обмін на умовний термін дала свідчення по «другій одеській справі».

Крім того, ходять наполегливі чутки, що Бедрезі намагаються «пришити» ще й справу про фактичне привласнення половини суми, яку мерія виділила на пам'ятники на могилах загиблих військових. Йдеться про мільйони гривень. Це й не дивно, фінансова королева досить давно взаємодіє з кладовищенським королем Миколою Пеструєвим. Він, мовляв, збирав для неї відкати по всіх КП, так би мовити по королівській дружбі.

Її кар'єра почалася у фінансовому управлінні Одеського облвиконкому. У 2002 році, коли мером був Руслан Боделан, вона перебралася в мерію, де очолила управління фінансів (нині департамент). Згодом її призначатимуть віцемером з різних питань і зніматимуть з цієї посади, але крісло керівника фіндепу залишиться закріпленим за нею.

Відмотаємо час ще на півроку назад. Поговоримо про звільнення, яке, ланцюговою реакцією вивело з команди трьох заступників. І не просто заступників, а найближчих соратників і багаторічних союзників. Та й просто впливових і відомих у місті людей. Зазначимо, що, говорячи про дати призначення і звільнення, ми посилаємося на розпорядження на офіційному сайті міста.

^{Дмитро Жеман}

Віцемер Дмитро Жеман, який курирував міське господарство і не тільки, звільнився 29 вересня 2023 року. Прийшовши в ЖКГ з «Одесгорэлетротранса» в 2020-му, він підтягнув у сферу свого впливу і це КП, а після і весь транспорт. Жеман пішов від Труханова зі скандалом.

Заявив, що залишає мерію і нікому і нічого не винен. Просто кажучи, голосно грюкнув дверима. Власне, він був першим, хто зміг собі таке дозволити.

У підсумку сьогодні замість реформи ЖКГ маємо реставрацію — повернення величі ЖЕКам.

Ну а відразу після відходу Жемана у всіх структурах міськради почалася зачистка. На кисень відправили більшість чиновників, пов'язаних з ним (керівники та їх заступники департаментів ЖКГ, транспорту, десятків КП).

Олег Бриндак

Олег Бриндак, найближчий колись соратник мера, пішов через півтора тижні (9 жовтня 2023 року) після Жемана. У грудні 2020 року він став в.о. заступника міського голови — керівника міськвиконкому. Ще з 2000-х саме він — права рука Труханова. Провів усі його передвиборчі кампанії, очолюючи штаби і самого мера, а пізніше і його партії «Довіряй справам».

А ще Бриндак притримав для патрона крісло мера після втечі Костусєва (будучи секретарем міськради автоматично стає в.о. мера). Тривало це хоч і недовго, але збіглося з воістину драматичним періодом, що почався в листопаді 2013 року. Труханов у цей час, нагадаю, нардеп від Партії регіонів, голосує, наприклад, за «драконівські закони».

Бриндак при цьому активно бере участь у передвиборчій кампанії боса. Відверто кажучи, не просто бере участь. Цілком можливо, що відіграє в ній ключову роль. Є думка, що без Бриндака Труханов і мером би не став — ще б пак, після перемоги Євромайдану в кріслі мера опиняється махровий представник біло-блакитного табору. Однак з часом, як стверджують наші джерела, заслуги Бриндака забулися. Він став рівним серед перших соратників Труханова, при амбіціях явно першого серед рівних.

З цікавих фактів — у 2016 році побився з активістом Сергієм Гуцалюком, який сьогодні також служить у Збройних силах.

Підозрюваний в обох «одеських справах». У першій — про землю і легалізацію доходів, отриманих незаконним шляхом, фігурує як голова земельної комісії міськради, у другій — про створення злочинної організації, що контролює мерію — як віцемер.

У 2023 році вступив у конфлікт зі своїм шефом. Різні джерела «Думської» повідомляють протилежні дані — чи то Труханов дав свідчення проти Бриндака, чи то Бриндак проти Труханова. Прихильники першої версії називають це прикладом — найбільш показовим випадком ставлення колишнього міського голови до своїх соратників, найближчих соратників.

Сьогодні Бриндак, у минулому СБУшник, служить у Збройних силах. З 28-ї бригади перейшов до Військової академії, де викладав історію. Пізніше був прикомандирований до флотського спецназу. Гідної заміни йому не знайшли, тож його обов'язки розділили між іншими віцемерами.

За чутками, він готується укласти угоду з НАБУ, причому на дуже «особливих умовах».

^{Сергій Тетюхін}

Минуло ще півтора місяця, і посаду залишив заступник з питань діяльності виконавчих органів міської ради Сергій Тетюхін. Він перебував на цій посаді з 2021-го по 2023-й. Якийсь час був навіть першим заступником.

За інформацією «Думської», стати першим віцемером йому запропонував Бриндак. Причому сам Тетюхін не був у захваті від цієї ідеї, тому навіть просив депутатів не затверджувати його на цій посаді. У підсумку перше голосування міськрада провалила, рішення пройшло лише з другої спроби.

До цього працював у департаменті економічного розвитку. У 2023 році він добровольцем пішов до підрозділу «Лють». Загинув під час ворожої атаки на табір «Мрія» 15 березня 2023 року. Один з небагатьох чиновників, у якого не те що судового переслідування за плечима немає, а є ще й хороша репутація.

Настав час для справжньої машини часу. Виставляємо на панелі управління рік 2014-й. Вжууух! У деяких випадках ми навіть фото не знайшли.

Кирило Шаламай дістався Труханову у спадок від Костусєва і був досить швидко звільнений. Пропрацював лише до червня 2014 року. Він був одночасно «будівельним» і «господарським» віцемером. Його наступниками стали В'ячеслав Шандрик і Анатолій Орловський.

^{В'ячеслав Шандрик}

В'ячеслав Шандрик. Перший у команді Труханова саме будівельний віцемер (з червня 2014-го до січня 2017-го). До цього був директором філії держпідприємства «Укрдержбудекспертиза». Там засвітився скандалом — його звинувачували в тому, що чиновник є ще й засновником низки прибуткових підприємств, що працюють у сфері будівництва. Сам він все заперечував.

Сьогодні він учасник або керівник восьми компаній, зрозуміло, будівельних. Ще з півдюжини — у нього в анамнезі. А ось кримінального переслідування за корупційними справами там немає. Про таких кажуть: між крапельками дощу пройде і не намокне.

Петро Рябоконь

Петро Рябоконь став наступником Шандрика на посаді віцемера з питань будівництва аж до 2020 року. Він відмовився добровільно покинути посаду і виїхати з кабінету. Тоді Трухнов схитрував — забрав частину повноважень. Найбільш «смачних», зрозуміло. Залишивши Рябоконю лише узбережжя та екологію. Однак і цього виявилося замало і довелося вдатися до ще одного хитрощів (те саме стосується і звільнення Котляра, про яке трохи нижче). Рябоконь навіть судився з мерією про поновлення на посаді, але безуспішно.

Сьогодні він також займається підприємницькою діяльністю і з перемінним успіхом відбивається від судового переслідування. Він один з фігурантів «одеської справи» (першої). Йдеться про незаконне заволодіння майже 16 га землі і збитки на 689 млн грн.

Втім, після смерті іншого фігуранта цієї справи, Олексія Спектора, який був на той час головою управління комунальної власності, і так мінімальні ризики для Рябоконя стали мізерними. У всьому винен покійник — класична схема, і, на жаль, не тільки в нашій мерії.

^{Сергій Подгайний}

А ось усі будівельні питання віддали тоді Сергію Подгайному. Він став сьомим, щасливим чинним віцемером у команді. Досвідчений чиновник працював і з двома попередниками Труханова, пізніше керував Укравтодором. При Гурвиці він був начальником управління дорожнього господарства і головою Приморської райадміністрації. У Костусева — спочатку віцемером з питань ЖКГ, але пізніше повернувся в дорожнє господарство.

Подейкують, що після цього він навіть був директором одеського дельфінарію. В офіційній біографії цього немає, але є біла пляма з 2015-го до 2018-го. Ось десь в цей період він цілий рік і керував «Немо».

25 лютого 2020 року Труханов призначив його віцемером, у травні — вже першим віцемером. А в грудні Подгайний пішов з команди мера до тодішнього губернатора — Сергія Гриневецького, ставши заступником голови обладміністрації. Однак, звільнився і звідти.

Пішов красиво і без корупційного шлейфу. Зовсім недавно він міг навіть повернутися — в ролі голови Малиновської райадміністрації. Труханов навіть розпорядження підписав, але в останній момент Подгайному запропонували посаду цікавішу, і нового приходу не сталося.

^{Михайло Кучук}

Наступний віцемер з питань будівництва, Михайло Кучук (у команді Гурвиця Подгайний був до нього близький), напевно, чемпіон за тривалістю перебування на цій посаді. У 1994-1998 роках, а пізніше і в 2005-2010 — заступник Едуарда Гурвиця. Михайло Ілліч, крім іншого, — ветеран українського місцевого самоврядування. Після провалу Гурвиця на виборах 2010 року Кучук вирішив змінити атмосферу і вже в 2011-му став заступником голови Київської міської державної адміністрації (теж будівельним). У цей час був депутатом облради від «Фронту змін» (у попередньому скликанні — від «Нашої України»). У 2020 році він стає депутатом вже Одеської міськради від … ОПЗЖ. Ось така різнобічна людина.

Практично відразу після виборів він здав мандат і став віцемером у такій близькій йому будівельній сфері. Робота в команді Труханова закінчилася кримінальним переслідуванням і еміграцією. Заочно заарештований 21 лютого 2023 р.

Кучук став одним з головних фігурантів «другої одеської справи». Слідство вважає, що з осені 2021 року бенефіціари мерії, ті, які не соромляться і мають аеропорт у кишені, контролювали питання забудови в Одесі, розпорядження бюджетом, а також діяльність комунальних підприємств та їх взаємодію з приватним сектором.

Кучука навіть на допит в НАБУ викликали. Марно, зрозуміло.

^{Анатолій Орловський}

А ось попередником Кучука на посаді першого віцемера з 2014 по 2020 рр. був Анатолій Орловський. Його сміливо можна назвати одним з довгожителів у команді Труханова. Свого часу Орловський обійняв посаду віцемера з питань ЖКГ завдяки втікачеві Ігорю Маркову і Шаламаю, проте після відставки Костусєва вирішив переметнутися до Труханова.

А його відхід з мерії — практично готовий сценарій для детектива. 21 жовтня 2019 року Анатолій Орловський пішов на лікарняний, потім у відпустку, з якої не повернувся. У підсумку звільнили його через майже півроку: аж у березні 2020 року. І називали весь цей час не інакше як «зниклий віцемер».

До недавнього часу змушений був відбиватися від судового переслідування, що займало чи не весь його час.

У 2024 році уклав угоду зі слідством, отримав умовний термін і трирічну заборону обіймати посади в місцевому самоврядуванні. Джерело його проблем — кримінальна справа про заволодіння майном міжнародного аеропорту «Одеса» (справа ця ще за каденції Костусєва). Його наступником у Труханова став уже згаданий Дмитро Жеман.

І змінимо тему. Торгові віцемери. Так, так, були в команді Труханова і такі.

^{Олесь Янчук}

Олесь Янчук. Заступник Одеського міського голови з питань торгівлі з 2014-го по 2020-й. Людина багатьох талантів. Вивчав теорію літератури, був митником і навіть першим віцемером (правда недовго, поки в.о. мера залишався Бриндак). Колись соратник Гурвиця і активіст УНА-УНСО та «Братства» Корчинського, кумом якого він є.

У 2009 році його ім'я пов'язували з гучним вбивством. ЗМІ писали, що Янчук «замовив» помічника нардепа Андрія Кожем'якіна Дмитра Рустанова. З ревнощів. Однак далі чуток справа не пішла. Янчук не став фігурантом і корупційних справ.

Ходять чутки, що в окремих сферах (торгівля, і МАФи, наприклад) він зберіг свій вплив.

І трохи зовсім суб'єктивного. Янчук став еталоном роботи в одеській торгівлі. Всіх нових таких віцемерів незмінно порівнювали саме з ним. Та ж слава, до речі, і у Кучука. «Та він навіть не пів-Кучука», — говорили про одного з них.

^{Олег Толмачов}

Наступником Янчука став Олег Толмачов. Пропрацював менше року — з січня по вересень 2021-го. Ні довіри, ні політичної ваги в команді мера у нього не було. Цікаво й інше: розпорядження про призначення близького до тодішніх бенефіціарів мерії Толмачова підписав не Труханов, а в.о. мера Кучук. Стати другим Янчуком він просто не зміг. Отримав посаду за квотою тих самих нескромних.

Сьогодні у нього з'явився шанс повернутися, щоправда не чиновником, а депутатом. Він наступний за списком «Довіряй справам», якщо мандата позбавлять, наприклад, Матвєєва (який втік після скандалу і підозри через горищні приміщення). Появи Толмачова в сесійній залі категорично не хотів Труханов. Хоча цей голос був ой як потрібен, адже Матвєєв, ясна річ, на сесії не приходить і не голосує.

Сьогодні цей один голос взагалі нічого не вирішує. Після зміни влади в місті депутати і так дуже одностайні. Однак все так швидко змінюється….

І ще трохи про заступників із призабутими функціями. Віцемер з питань безпеки Андрій Котляр обіймав свою посаду у 2015-2020 роках. Саме він стояв біля витоків «Муніципальної варти», яку зараз розформують. Та й історія з його відставкою не зовсім тривіальна — його то прибирали, то повертали. Та й чого вже гріха таїти, іноді Труханову доводилося і на невеликі авантюри йти.

Після відставки повернувся в команду ексгубернатора Ігоря Паліци, з яким встиг попрацювати в Одеській обладміністрації до переходу в команду Труханова. Без проблем з антикорупційним законодавством.

Зінаїда Цвіринько — заступник Одеського міського голови з гуманітарних питань з 2014-го до 2017-го. Подала у відставку після трагедії в дитячому таборі «Вікторія». Причому офіційно вона пішла на пенсію. Проходить підозрюваною у справі про службову недбалість. Справа тягнеться ні шатко ні валко. Зауважте, вона єдина топ-чиновниця, яку судять через цю трагедію. Днями суд виправдав навіть пожежного інспектора, який проводив там перевірку. Тож, судячи з усього, нашій пенсіонерці нічого не загрожує.

Є думка, що цього їй замало. І вона чекає саме на виправдувальний вирок.

Зачистка в мерії триває. Один за одним звільняються самі або не дуже самі чиновники епохи Труханова. Хто прийде на їх місце, ось головне питання.

Авторка — Алія Замчинська