Втрати, здобутки, героїчні будні та несподівані знахідки: наукові підсумки 2022 року в Одесі та Україні

Події року, що минає, стали потрясінням для всіх українців. Війна зруйнувала плани і унеможливила звичне існування мільйонів наших співгромадян, зокрема вчених. Російські варвари завдали колосальної шкоди українській науці: знищили унікальні наукові колекції, зруйнували університети та дослідницькі центри, забрали життя людей.

З перших днів масштабного вторгнення українські вчені стали на захист батьківщини. Науковців і людей зі ступенями можна зустріти і в територіальній обороні, і в кадрових армійських підрозділах, і в лавах військових лікарів. Їхній досвід та інтелект стали важливими факторами в цій війні, багато в чому завдяки яким українська армія не припиняє приємно дивувати союзників (і неприємно — ворогів) своєю винахідливістю.

Чимало науковців і серед волонтерів. Вони не лише опікуються забезпеченням наших захисників, а й застосовують свої розумові здібності в найрізноманітніших сферах — від злому і перепрошивки цивільних безпілотників до розробки нових пристроїв для військових. Також ми сподіваємося, що колись зможемо розповісти, якими розробками зараз займаються вчені та інженери, які працюють у науково-дослідних інститутах і конструкторських бюро оборонного й не тільки профілю. Наприклад, дуже цікаву діяльність розвинули фахівці Одеської морської академії та Одеського технологічного університету (колишньої харчової академії). Останні запатентували цілу низку рецептів спеціального харчування для захисників України.  

«Армія, в якій на двох солдатів три судимості, ніколи не переможе армію, в якій на двох бійців три вищі освіти», — один із важливих висновків, який ми зробили з подій року, що минає.

В умовах воєнного стану, коли всі сили і ресурси країни спрямовані на перемогу, про продовження розміреної наукової роботи навіть у тилу не могло бути й мови. Однак навіть у таких важких умовах українські вчені не припиняють роботи.

Так, продовжують свою нелегку працю полярники, які перебувають на антарктичній станції «Академік Вернадський». На початку 2022 року флагман українського науково-дослідного флоту криголам «Ноосфера» здійснив перший перехід до льодового континенту. 28 січня він стартував з Одеси, щоб доставити на станцію припаси й зміну полярників XXVII Української антарктичної експедиції. Дорогою група вчених на борту криголама провела радіоастрономічні та біологічні експерименти.

Масштабне російське вторгнення застало його в Південній Атлантиці, неподалік від Вогненної Землі, і відтоді криголам не повертався до рідних берегів. Друга експедиція почалася тиждень тому — «Ноосфера» стартувала від Південної Африки до крижаного континенту 24 грудня. Цього разу експедицію організували разом із польськими колегами. Криголам спочатку завезе зміну полярників на польську станцію «Арцтовський» на острові Кінг Джордж, а потім попрямує до «Вернадського».

У планах полярників — серйозний ремонт станції. За недовге антарктичне літо (у південній півкулі воно припадає на нашу зиму) українці планують замінити систему опалення, збудувати новий майданчик для зберігання човнів, зробити заземлення в дизельній та провести інші невідкладні роботи. Будемо сподіватися, що зиму, яка в Антарктиді триває з квітня по жовтень, наші вчені проведуть без блекаутів і відключень тепла.

Блокада чорноморських берегів перекреслила плани морських біологів. На жаль, зараз їм доводиться фіксувати і вивчати сумні наслідки російської агресії. Жертвами путінських нацистів стають не тільки люди, а й тварини — зокрема морські ссавці, яких вбивають гідролокатори (сонари) російських військових кораблів.

Триває наукова робота на березі. Так, співробітники національного природного парку «Тилігульський» вивчали поведінку відносно нового для наших країв звіра — європейського шакала, а в природно-етнографічний парк «Тарутинський степ» вчені поселили червонокнижних хом'яків.

Останнім займаються активісти міжнародної природоохоронної організації Rewilding Ukraine, які вже багато років відновлюють біорізноманіття на півдні країни. Так, вони не припиняють свою роботу і в умовах великої війни. У минулі роки вони «підселяли» на острови дельти Дунаю буйволів, пугачів, ланей, заманювали пеліканів. Цього року, крім хом'яків, привезли самок лані.

Також активісти Rewilding Ukraine «збирали врожай» на природоохоронних територіях області: у тварин-«переселенців» народилося двадцять два дитинчата, серед них тарпаноподібні коні, кулани, бабаки та буйволи.

Одеські історики цього року були змушені займатися не найвеселішою справою — упаковувати, евакуювати і ховати в притулках музейні колекції. На жаль, великою втратою для української науки стало розграбування російськими варварами музеїв на тимчасово окупованих територіях.

Деякий час вважалися втраченими закладні плитиАккерманської фортеці, які зберігалися в Херсонському краєзнавчому музеї. На щастя, після російського «негативного наступу» їх вдалося знайти: орки вочевидь не зрозуміли, яку цінність вони становлять.

Однак наші воїни чудово розуміють цінність історичних артефактів. Так, бійці 126-ї (одеської) бригади територіальної оборони під час облаштування оборонних позицій знайшли в землі та передали фахівцям давньогрецькі амфори. Вчені Одеського археологічного музею звернули увагу, наскільки грамотно бійці витягли і задокументували свої знахідки. Судячи з усього, амфори були виготовлені в IV-III століттях до н.е., приїхали до нас із Малої Азії і пролежали в землі понад дві тисячі років.

Щодо краєзнавців, головними подіями року для них однозначно став демонтаж пам'ятника російській імператриці Катерині II та процес остаточної й безповоротної декомунізації й деколонізації міської топоніміки. Це супроводжувалося не тільки громадськими обговореннями, а також дискусіями фахівців і тематичними заходами, які дали змогу глибше вивчити і краще зрозуміти багато сторінок історії Одеси.

Безумовно, рік, що минає, став найважчим для української науки за всю історію незалежної України. Але попри всі зусилля нашого ворога, наукове життя не зупиняється. Багато вчених продовжують дослідження. Одеські виші провели успішний набір студентів, професори й доценти ведуть лекції та практичні заняття — дистанційно й очно, а іноді під виття сирен. І це стало ще одним символом нашої незламності.

А тим часом економісти з ОНЕУ вже дивляться вперед — обговорюють проєкти післявоєнної відбудови нашої області.

І це дуже правильно і своєчасно, бо Україна обов'язково переможе!

Автор — Сергій Дібров, перший заступник головного редактора «Думської»